Місцеві податки і збори

 БОГДАНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ   КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Двадцять дев’ята чергова  сесія VII скликання

­­­­­

  РІШЕННЯ

 

«Про встановлення місцевих податків і зборів на 2019  рік».

 

        Розглянувши питання щодо встановлення місцевих зборів і податків, керуючись статтею 143 Конституції України та відповідно до Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, пункту 24 статті 26 та статті 59 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, сесія Богданівської сільської ради

 В И Р І Ш Л А:

          1. Встановити місцеві податки :                                                                                

  - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;  

- транспортний  податок;

- плата за землю.                                     

          2. Затвердити Положення про встановлення місцевих податків (додаток 1)

         3. Дане  рішення  набуває  чинності з 01 січня 2019 року.

          4. Забезпечити направлення копії цього рішення до органу державної фіскальної служби.

          5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на головного бухгалтера сільської ради  та постійну комісію   з питань планування, бюджету, фінансів та цін.      

 

 

                    Сільський голова                                                Ю.М. Бобко

 

 

 

Село Богданівка

26.06.2018 р.

№893-29-VII

                                                              

                                                                             

                                                                  Додаток 1

      до рішення  сесії

Богданівської  сільської ради VII скликання

від 26.06.2018 №893

 

 

                                                ПОЛОЖЕННЯ

          ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

               Розділ I. Податок на нерухоме майно.

 

      Податок на майно складається з:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. транспортний податок;

3. плата за землю.

 

                Загальні  положення.

       Дане  Положення про порядок справляння  податку на  нерухоме  майно, відмінне від земельної  ділянки, на території  Богданівської сільської ради (далі – Положення) розроблено відповідно до  статей 7, 10, 12, 14, 265,  266 Податкового кодексу  України (із змінами та доповненнями) (далі ПДК), пункту 24  частини 1 статті 26  та  чистини 1 статті  59 Закону України «Про місцеве самоврядування в  Україні».

   1.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

               Визначення  термінів.

      Об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачі та  садові  будинки.                                               Об’єкти  житлової нерухомості  поділяються на  такі  типи:

житловий будинок – будівля капітального  типу, споруджена з  дотриманням  вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для  постійного у  ній  проживання.                                                                 Житлові будинки поділяються на  житлові будинки  садибного  типу  та житлові  будинки  квартирного типу  різної  поверховості;

житловий будинок садибного  типу – житловий  будинок,  розташований на  окремій  земельній  ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром  його капітальних зовнішніх стін, і  яка має з основною  частиною будинку одну (або більше) спільну  капітальну  стіну;

квартира – ізольоване помешкання в  житловому  будинку, призначене та придатне для  постійного у  ньому  проживання;

котедж – одно-, півтора поверховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи  тимчасового  проживання з присадибною ділянкою;

кімнати у багатосімейних (комунальних ) квартирах – ізольовані  помешкання в  квартирі, в  якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який  в питаннях нормування  площі забудови, зовнішніх  конструкцій та  інженерного  обладнання не  відповідає нормативам, установленим для  житлових будинків;

дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

       Об’єкти  нежитлової нерухомості:

господарські (присадибні) будівлі – допоміжні нежитлові приміщення – сарай, хлів, гараж, літня кухня, майстерня, вбиральня, погріб, навіс, лазня, котельня, бойлерна, трансформаторна підстанція  тощо.

будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, табори для відпочинку, будинки  відпочинку;

Будівлі  офісні – будівлі фінансового  обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та  адміністративних цілей;

будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті  ринки, павільйони та зали для  ярмарків, МАФ, станції технічного  обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні , бази та  склади підприємств торгівлі й  громадського харчування, будівлі підприємств  побутового  обслуговування;

гаражі – гаражі (наземні й  підземні) та криті автомобільні  стоянки;

будівлі промислові та  склади;

будівлі для публічних виступів (казино, інші  ігорні будинки);

інші будівлі. 

  

     1. 1. Платники податку.

 

1.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

       1.2. Об'єкт оподаткування

1.2.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

1.2.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової  та/або  нежитлової нерухомості, які перебувають у власності  органів  державної влади , органу  місцевого самоврядування, а  також  організацій, створених в  установленому  порядку, що повністю утримуються за рахунок  відповідного державного  бюджету і є неприбутковими (їх  спільній власності);

 б) об'єкти житлової  та/або нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

 в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

 г) об’єкти житлової та/або нежитлової  нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;

 д) об’єкти житлової та/або нежитлової  нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.

е) гуртожитки;

є) нежитлова нерухомість, використовувана  суб’єктами  господарювання малого та середнього бізнесу, які здійснюють свою діяльність у  малих архітектурних  формах (МАФах) і на ринках;

ж) будівлі промисловості, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у  сільськогосподарській діяльності.

з) об’єкти  житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у  власності  громадських організацій інвалідів та  їх підприємств.

                    1.3. База оподаткування

1.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

1.3.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

1.3.3. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

                 1.4. Пільги із сплати податку

1.4.1. База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 120 кв. метрів.

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, що сплачується з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до:

об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 1.4.1 цього пункту;

об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності)

 

                  1.5. Ставка податку

1.5.1. Ставки податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних  та юридичних осіб становить 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.

1.5.2 Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості для фізичних та юридичних осіб встановлюється в таких розмірах:

а) для нежитлової нерухомості (господарські (присадибні) будівлі, що  використовується фізичними особами) – 0,00 відсотка розміру  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1  січня звітного (податкового) року.

б) для нежитлової нерухомості, що  використовується юридичними особами, суб’єктами господарювання малого та  середнього бізнесу (крім  МАФ) – 0,8 відсотка розміру  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на  1  січня звітного (податкового) року.

                  1. 6. Податковий період

1.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

           1.7. Порядок обчислення суми податку

1.7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.

Обчислена сума податку розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

1.7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

1.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

1.7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об’єктів  оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

1.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком.

1.8.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

1.8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

           1.9. Порядок сплати податку

1.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об’єктів  оподаткування і зараховується до бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

           1.10. Строки сплати податку

1.10.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

2. Транспортний податок.

2.1. Платники податку.

2.1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу є об’єктами оподаткування.

2.2. Об'єкт оподаткування.

2.2.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад:

- для бензинових двигунів - 3000 куб. см;

 

2.3. База оподаткування.

2.3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

 

 

2.4. Ставка податку.

2.4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього розділу.

 

2.5. Податковий період

2.5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

2.6. Порядок обчислення та сплати податку.

2.6.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

2.6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

2.6.3. Компетентні органи, зобов'язані до 1 квітня поточного року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ, зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

2.6.4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

2.6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

2.6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 

2.7. Порядок сплати податку.

2.7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до  бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

2.8. Строки сплати податку.

2.8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

3.Плата за землю.

3.1. Земельний податок.

3.1. Платниками земельного податку є:

3.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

3.1.2. землекористувачі.

           Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу 5.

 

 

 

3.2. База оподаткування.

3.2  Базою оподаткування є:

3.2.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

3.2.2.  площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

3.2.3. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

3.3 Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження).

 3.3.1.Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

3.3.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до пункту 3. 4.

 

3.4. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

3.4.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено: встановлюється в розмірі 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

- для сільськогосподарських угідь – 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки;

- для земель загального користування – 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (для садових товариств, які платять за землі загального користування);

- земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) – 6% відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

3.4.2. Ставка податку на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), що розташовані на території населених пунктів Богданівської сільської ради  Броварського району Київської області, а саме:

  с. Богданівка  - 16,43 грн. за одну сотку

  с. Залісся   -       11,81 грн. за одну сотку

3.4.3. Ставка  податку  на земельні ділянки для  ведення особистого селянського господарства, що розташовані  в межах населених пунктів Богданівської сільської ради, а саме:

  с. Богданівка  - 2,44 грн. за одну сотку

  с. Залісся  -        2,44 грн. за одну сотку

3.4.4. Ставка  податку  на земельні ділянки для  ведення особистого селянського господарства, що розташовані за межами населених пунктів Богданівської сільської ради, а саме:

 с. Богданівка  - 1,20 грн. за одну сотку

 с. Залісся  -        1,20 грн. за одну сотку.

 

3.4.5. Ставка податку на  земельні ділянки  для  ведення  індивідуального  садівництва, а саме:

 в межах населеного пункту  –   16,43 грн. за одну сотку

за межами населеного пункту – 19.08 грн. за  одну сотку

3.4.6     Ставка земельного податку  на землі комерційного призначення в межах населених пунктів Богданівської сільської ради, а саме:

с. Богданівка  - 41,10 грн. за одну сотку

 с. Залісся  -        29,53 грн. за одну сотку.

 

3.4.7. Ставка податку  на  земельні ділянки  для  ведення  сільськогосподарського товарного виробництва, які  не  перебувають в  оренді на території сіл Богданівка та Залісся – 31,97 грн.  за 1 га  земельної частки (паю).

3.4.8. Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено

 - земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту -  4 відсотки  від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

- для сільськогосподарських угідь – 4 відсотки від нормативно грошової оцінки площі ріллі по області.

3.4.9. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту (під об’єктами)  -  5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі області.

 

                       3.5. Пільги щодо сплати земельного податку.

3.5.1 Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.     

.Від сплати земельного податку  звільняються:

3.5.1.1. Інваліди   першої і другої групи;

3.5.1.2. Фізичні особи, які  виховують трьох і  більше дітей віком  до 18 років;

3.5.1.3.  Пенсіонери (за  віком);

3.5.1.4.  Ветерани  війни та особи, на  яких поширюється дія Закону України «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту»;

3.5.1.5. Фізичні  особи, визнані  законом особами, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3.5.1.6. Почесні громадяни села Богданівка.

3.5.2 Звільнення від  сплати податку за земельні ділянки, передбачене для  відповідної категорії фізичних осіб пунктом 3.5.1. поширюються на одну земельну ділянку за кожним видом використання у  межах граничних норм:

3.5.3. Для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш  як   2 гектари;

3.5.4. Для будівництва та  обслуговування  житлового будинку, господарських будівель і  споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,25 гектарів;

3.5.5.. Для  індивідуального  дачного будівництва – не більш як 0,10 гектарів;

3.5.6 Для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01гектарів;

3.5.7. Для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектарів.

3.5.8 Від сплати податку звільняються на  період  дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та  земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

 

   

   3.5. 2. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних  осіб.

Від сплати земельного податку звільняються:

3.5.2.1. Заповідники, у  тому  числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім  мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні  сади, дендрологічні і  зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні  урочища та  парки-пам’ятки садово-паркового  мистецтва;

3.5.2.2. Дослідні господарства  науково-дослідних установ і  навчальних закладів сільськогосподарського профілю та  професійно-технічних училищ;

3.5.2.3. Органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, органи  прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані  санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові  формування, утворені відповідно до Законів  України, Збройні  Сили України та  Державна прикордонна служба України, які  повністю утримуються за рахунок коштів державного та  місцевих бюджетів.

3.5.2.4. Дитячі санаторно-курортні та  оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у  тому  числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться  на  балансі підприємств, установ та організацій;

3.5.2.5. Релігійні  організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому  законом порядку, за земельні  ділянки, надані для будівництва  і  обслуговування  культових та  інших  будівель, необхідних для забезпечення  їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання  прибутків;

3.5.2.6. Санаторно-курортні та  оздоровчі заклади  громадських організацій інвалідів, реабілітаційні  установи  громадських організацій  інвалідів;

3.2.5.7. Громадські  організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та  спілками громадських організацій інвалідів і є їх повністю власністю, де протягом попереднього календарного місяця  кількість інвалідів, які мають та  основне місце роботи,              становить не менше як 50 відсотків середньооблікової чисельності  штатних працівників облікового  складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів              становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми  загальних витрат на  оплату праці.

         Зазначені підприємства та  організації громадських організацій        інвалідів  мають право застосовувати  цю пільгу на наявності дозволу на право користування  такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України».

         У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські  організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити  суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням  інфляції, а також штрафні  санкції згідно  із законодавством.

3.2.5.8. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і  джерел фінансування, заклади  культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

3.2.5.9. Підприємства, установи, організації, громадські  організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому  числі аероклуби та  авіаційно-спортивні  клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на  яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення  всеукраїнських, міжнародних змагань та  навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та  підготовки спортивного резерву, бази  олімпійської та  параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується  Кабінетом Міністрів України;

3.5.2.10. Платник  фіксованого  сільськогосподарського податку за  земельні ділянки, які використовуються  для  ведення сільськогосподарського  товарного виробництва;

3.5.2.11. Новостворені фермерські господарства протягом  трьох років.

3.5.2.12. Підприємства, установи та організації, що належать до комунальної власності  Богданівської територіальної громади.

3.6. Особливості застосування пільгового  оподаткування плати за  землю.

3.6.1. Сільська рада може встановлювати додаткові пільги щодо земельного податку, що сплачується на  відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення  суми земельного податку лише за рахунок  коштів, що зараховується до місцевого бюджету.

         Сільська рада до 1  лютого поточного року надає відповідному  контролюючому органу за  місцем знаходження земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі  сплати  земельного податку  юридичним та/або фізичним  особам.

         Нові  зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у  якому відбулися зазначені зміни.

3.6.2. Якщо право на  пільгу у  платника виникає протягом  року, то він звільняється від  сплати податку починаючи з місяця, що настає за  місяцем, у  якому виникло це  право. У разі втрати права на  пільгу протягом  року податок сплачується  починаючи з місяця, що настає за  місяцем, у  якому втрачено це  право.

3.6.3.  Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду  земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

        Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам не залежно від форм власності і  джерел фінансування.

3.7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Не сплачується податок за:

3.7.1. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

3.7.2.земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

3.8. Особливості оподаткування платою за землю

3.8.1. Богданівська сільська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на території  Богданівської сільської ради.

Богданівська  сільська рада  до 25 грудня року, що передує звітному,подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та  наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

3.9. Податковий період для плати за землю.

3.9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

3.9.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттямправа власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). 

 

3.10. Порядок обчислення плати за землю.

3.10.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.11. Строк сплати плати за землю.

3.11.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

3.11.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

3.11.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

3.11.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

3.11.5.Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

3.11.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

3.11.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

 

3.11.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. 

 

3.12.Орендна плата.

 

3.12.1 Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства..

Богданівська  сільська  рада, яка укладає договори оренди землі, до 1 лютого подає контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформує контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

3.12.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

3.12.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

3.12.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

3.12.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

3.12.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

3.12.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

3.12.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

3.12.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджету Богданівської сільської ради  застосовується відповідно до вимог пунктів 3.8-3.10 цього розділу.

 

3.13. Індексація нормативної грошової оцінки земель.

3.13.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

3.13.2. Відповідний орган, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується аккумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

4.Відповідальність. 

4.1.  Платники місцевих податків несуть відповідальність за неподання,  несвоєчасне подання податкових декларацій(розрахунків) по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету відповідно  до Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), інших законодавчих та нормативно-правових актів.

5.Контроль.

5.1.    Контроль за своєчасністю подання податкових декларацій по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильністю його обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджету здійснює орган державної податкової служби.   

                     

                  Секретар ради                                     С.В. Новохацький



                         БОГДАНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сімнадцята сесія VII скликання

­­­­­

РІШЕННЯ

 

«Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018  рік».

        Розглянувши питання щодо встановлення місцевих зборів і податків, керуючись статтею 143 Конституції України та відповідно до Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, пункту 24 статті 26 та статті 59 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, сесія Богданівської сільської ради

 В И Р І Ш Л А:

          1. Встановити місцеві податки :                                                                                  - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;  

- транспортний  податок;

- плата за землю.                                     

          2. Затвердити Положення про встановлення місцевих податків (додаток 1)

         3. Дане  рішення  набуває  чинності з 01 січня 2018 року.

          4. Забезпечити направлення копії цього рішення до органу державної податкової служби.

          5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на головного бухгалтера сільської ради  та постійну комісію   з питань планування, бюджету, фінансів та цін.      

 

 

                Сільський голова                                                Ю.М. Бобко



Село Богданівка

14.07.2017 р.

Рішення № 643

17сесія VІІ скликання

                                                           





                                                       Додаток 1

до рішення сімнадцятої  сесії

Богданівської  сільської ради VII скликання

від 14.07.2017 № 643

 

 

                                                ПОЛОЖЕННЯ

          ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

               Розділ I. Податок на нерухоме майно.

 

      Податок на майно складається з:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

2. транспортний податок;

3. плата за землю.

 

                Загальні  положення.

       Дане  Положення про порядок справляння  податку на  нерухоме  майно, відмінне від земельної  ділянки, на території  Богданівської сільської ради (далі – Положення) розроблено відповідно до  статей 7, 10, 12, 14, 265,  266 Податкового кодексу  України (із змінами та доповненнями) (далі ПДК), пункту 24  частини 1 статті 26  та  чистини 1 статті  59 Закону України «Про місцеве самоврядування в  Україні».

   1.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

               Визначення  термінів.

      Об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачі та  садові  будинки.                                               Об’єкти  житлової нерухомості  поділяються на  такі  типи:

житловий будинок – будівля капітального  типу, споруджена з  дотриманням  вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для  постійного у  ній  проживання.                                                                 Житлові будинки поділяються на  житлові будинки  садибного  типу  та житлові  будинки  квартирного типу  різної  поверховості;

житловий будинок садибного  типу – житловий  будинок,  розташований на  окремій  земельній  ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром  його капітальних зовнішніх стін, і  яка має з основною  частиною будинку одну (або більше) спільну  капітальну  стіну;

квартира – ізольоване помешкання в  житловому  будинку, призначене та придатне для  постійного у  ньому  проживання;

котедж – одно-, півтора поверховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи  тимчасового  проживання з присадибною ділянкою;

кімнати у багатосімейних (комунальних ) квартирах – ізольовані  помешкання в  квартирі, в  якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який  в питаннях нормування  площі забудови, зовнішніх  конструкцій та  інженерного  обладнання не  відповідає нормативам, установленим для  житлових будинків;

дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

       Об’єкти  нежитлової нерухомості:

господарські (присадибні) будівлі – допоміжні нежитлові приміщення – сарай, хлів, гараж, літня кухня, майстерня, вбиральня, погріб, навіс, лазня, котельня, бойлерна, трансформаторна підстанція  тощо.

будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, табори для відпочинку, будинки  відпочинку;

Будівлі  офісні – будівлі фінансового  обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та  адміністративних цілей;

будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті  ринки, павільйони та зали для  ярмарків, МАФ, станції технічного  обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні , бази та  склади підприємств торгівлі й  громадського харчування, будівлі підприємств  побутового  обслуговування;

гаражі – гаражі (наземні й  підземні) та криті автомобільні  стоянки;

будівлі промислові та  склади;

будівлі для публічних виступів (казино, інші  ігорні будинки);

інші будівлі. 

  

     1. 1. Платники податку.

 

1.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

       1.2. Об'єкт оподаткування

1.2.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

1.2.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової  та/або  нежитлової нерухомості, які перебувають у власності  органів  державної влади , органу  місцевого самоврядування, а  також  організацій, створених в  установленому  порядку, що повністю утримуються за рахунок  відповідного державного  бюджету і є неприбутковими (їх  спільній власності);

 б) об'єкти житлової  та/або нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

 в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

 г) об’єкти житлової та/або нежитлової  нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;

 д) об’єкти житлової та/або нежитлової  нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.

е) гуртожитки;

є) нежитлова нерухомість, використовувана  суб’єктами  господарювання малого та середнього бізнесу, які здійснюють свою діяльність у  малих архітектурних  формах (МАФах) і на ринках;

ж) будівлі промисловості, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у  сільськогосподарській діяльності.

з) об’єкти  житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у  власності  громадських організацій інвалідів та  їх підприємств.

                    1.3. База оподаткування

1.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

1.3.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

1.3.3. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

                 1.4. Пільги із сплати податку

1.4.1. База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 120 кв. метрів.

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, що сплачується з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до:

об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 1.4.1 цього пункту;

об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності)

 

                  1.5. Ставка податку

1.5.1. Ставки податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних  та юридичних осіб становить 0,5%розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.

1.5.2 Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості для фізичних та юридичних осіб встановлюється в таких розмірах:

а) для нежитлової нерухомості (господарські (присадибні) будівлі, що  використовується фізичними особами) – 0,00 відсотка розміру  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1  січня звітного (податкового) року.

б) для нежитлової нерухомості, що  використовується юридичними особами, суб’єктами господарювання малого та  середнього бізнесу (крім  МАФ) – 0,5 відсотка розміру  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на  1  січня звітного (податкового) року.

                  1. 6. Податковий період

1.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

           1.7. Порядок обчислення суми податку

1.7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.

Обчислена сума податку розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

1.7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

1.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

1.7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об’єктів  оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

1.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком.

1.8.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

1.8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

           1.9. Порядок сплати податку

1.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об’єктів  оподаткування і зараховується до бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

           1.10. Строки сплати податку

1.10.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

2. Транспортний податок.

2.1. Платники податку.

2.1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу є об’єктами оподаткування.

2.2. Об'єкт оподаткування.

2.2.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад:

- для бензинових двигунів - 3000 куб. см;

 

2.3. База оподаткування.

2.3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

 

 

2.4. Ставка податку.

2.4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього розділу.

 

2.5. Податковий період

2.5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

2.6. Порядок обчислення та сплати податку.

2.6.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

2.6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

2.6.3. Компетентні органи, зобов'язані до 1 квітня поточного року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ, зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

2.6.4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

2.6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

2.6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 

2.7. Порядок сплати податку.

2.7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до  бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

2.8. Строки сплати податку.

2.8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

3.Плата за землю.

3.1. Земельний податок.

3.1. Платниками земельного податку є:

3.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

3.1.2. землекористувачі.

           Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу 5.

 

 

 

3.2. База оподаткування.

3.2  Базою оподаткування є:

3.2.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

3.2.2.  площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

3.2.3. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

3.3 Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження).

 3.3.1.Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

3.3.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до пункту 3. 4.

 

3.4. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

3.4.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено: встановлюється в розмірі 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

- для сільськогосподарських угідь – 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки;

- для земель загального користування – 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (для садових товариств, які платять за землі загального користування);

- земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) – 6% відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

3.4.2. Ставка податку на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), що розташовані на території села Богданівка  Броварського району Київської області, а саме:

  С. Богданівка

- зона № 1-5 – 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки за одну сотку ;

- зона № 6 – 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки за одну сотку;

- зона № 7 – 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки за одну сотку;

- зона № 8 – 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки за одну сотку.

- зона №9 – 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки за одну сотку.

 

  С. Залісся

- зона №6 – 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки за одну сотку.

3.4.3. Ставка  податку  на земельні ділянки для  ведення особистого селянського господарства, що розташовані  в межах населеного пункту Богданівка та Залісся-  1,65грн.  за  одну соку.

3.4.4. Ставка  податку  на земельні ділянки для  ведення особистого селянського господарства, що розташовані за межами населеного пункту Богданівка та Залісся  - 1,20грн.  за  одну сотку.

 

3.4.5. Ставка податку на  земельні ділянки  для  ведення  індивідуального  садівництва в межах населеного пункту – 9,94 грн. за одну сотку га., за межами населеного пункту – 19.08 грн. за  одну  сотку.

3.4.6. Ставка податку  на  земельні ділянки  для  ведення  сільськогосподарського товарного виробництва, які  не  перебувають в  оренді на території сіл Богданівка та Залісся – 31.91 грн.  за 1 га  земельної частки (паю).

3.4.7. Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено

 - земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту -  4 відсотки  від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

- для сільськогосподарських угідь – 4 відсотки від нормативно грошової оцінки площі ріллі по області.

3.4.8. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту (під об’єктами)  -  4 відсотки від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі області.

                       3.5. Пільги щодо сплати земельного податку.

3.5.1 Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.     

.Від сплати земельного податку  звільняються:

3.5.1.1. Інваліди   першої і другої групи;

3.5.1.2. Фізичні особи, які  виховують трьох і  більше дітей віком  до 18 років;

3.5.1.3.  Пенсіонери (за  віком);

3.5.1.4.  Ветерани  війни та особи, на  яких поширюється дія Закону України «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту»;

3.5.1.5. Фізичні  особи, визнані  законом особами, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3.5.1.6. Почесні громадяни села Богданівка.

3.5.2 Звільнення від  сплати податку за земельні ділянки, передбачене для  відповідної категорії фізичних осіб пунктом 3.5.1. поширюються на одну земельну ділянку за кожним видом використання у  межах граничних норм:

3.5.3. Для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш  як   2 гектари;

3.5.4. Для будівництва та  обслуговування  житлового будинку, господарських будівель і  споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,25 гектарів;

3.5.5.. Для  індивідуального  дачного будівництва – не більш як 0,10 гектарів;

3.5.6 Для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01гектарів;

3.5.7. Для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектарів.

3.5.8 Від сплати податку звільняються на  період  дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та  земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

 

   

   3.5. 2. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних  осіб.

Від сплати земельного податку звільняються:

3.5.2.1. Заповідники, у  тому  числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім  мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні  сади, дендрологічні і  зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні  урочища та  парки-пам’ятки садово-паркового  мистецтва;

3.5.2.2. Дослідні господарства  науково-дослідних установ і  навчальних закладів сільськогосподарського профілю та  професійно-технічних училищ;

3.5.2.3. Органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, органи  прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані  санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові  формування, утворені відповідно до Законів  України, Збройні  Сили України та  Державна прикордонна служба України, які  повністю утримуються за рахунок коштів державного та  місцевих бюджетів.

3.5.2.4. Дитячі санаторно-курортні та  оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у  тому  числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться  на  балансі підприємств, установ та організацій;

3.5.2.5. Релігійні  організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому  законом порядку, за земельні  ділянки, надані для будівництва  і  обслуговування  культових та  інших  будівель, необхідних для забезпечення  їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання  прибутків;

3.5.2.6. Санаторно-курортні та  оздоровчі заклади  громадських організацій інвалідів, реабілітаційні  установи  громадських організацій  інвалідів;

3.2.5.7. Громадські  організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та  спілками громадських організацій інвалідів і є їх повністю власністю, де протягом попереднього календарного місяця  кількість інвалідів, які мають та  основне місце роботи,              становить не менше як 50 відсотків середньооблікової чисельності  штатних працівників облікового  складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів              становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми  загальних витрат на  оплату праці.

         Зазначені підприємства та  організації громадських організацій        інвалідів  мають право застосовувати  цю пільгу на наявності дозволу на право користування  такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України».

         У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські  організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити  суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням  інфляції, а також штрафні  санкції згідно  із законодавством.

3.2.5.8. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і  джерел фінансування, заклади  культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

3.2.5.9. Підприємства, установи, організації, громадські  організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому  числі аероклуби та  авіаційно-спортивні  клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на  яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення  всеукраїнських, міжнародних змагань та  навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та  підготовки спортивного резерву, бази  олімпійської та  параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується  Кабінетом Міністрів України;

3.5.2.10. Платник  фіксованого  сільськогосподарського податку за  земельні ділянки, які використовуються  для  ведення сільськогосподарського  товарного виробництва;

3.5.2.11. Новостворені фермерські господарства протягом  трьох років.

3.5.2.12. Підприємства, установи та організації, що належать до комунальної власності  Богданівської територіальної громади.

3.6. Особливості застосування пільгового  оподаткування плати за  землю.

3.6.1. Сільська рада може встановлювати додаткові пільги щодо земельного податку, що сплачується на  відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення  суми земельного податку лише за рахунок  коштів, що зараховується до місцевого бюджету.

         Сільська рада до 1  лютого поточного року надає відповідному  контролюючому органу за  місцем знаходження земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі  сплати  земельного податку  юридичним та/або фізичним  особам.

         Нові  зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у  якому відбулися зазначені зміни.

3.6.2. Якщо право на  пільгу у  платника виникає протягом  року, то він звільняється від  сплати податку починаючи з місяця, що настає за  місяцем, у  якому виникло це  право. У разі втрати права на  пільгу протягом  року податок сплачується  починаючи з місяця, що настає за  місяцем, у  якому втрачено це  право.

3.6.3.  Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду  земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

        Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам не залежно від форм власності і  джерел фінансування.

3.7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Не сплачується податок за:

3.7.1. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

3.7.2.земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

3.8. Особливості оподаткування платою за землю

3.8.1. Богданівська сільська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на території  Богданівської сільської ради.

Богданівська  сільська рада  до 25 грудня року, що передує звітному,подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та  наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

3.9. Податковий період для плати за землю.

3.9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

3.9.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттямправа власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). 

 

3.10. Порядок обчислення плати за землю.

3.10.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.11. Строк сплати плати за землю.

3.11.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

3.11.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

3.11.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

3.11.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

3.11.5.Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня врученняподаткового повідомлення-рішення.

3.11.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

3.11.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

 

3.11.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. 

 

3.12.Орендна плата.

 

3.12.1 Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства..

Богданівська  сільська  рада, яка укладаює договори оренди землі, до 1 лютого подає контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформує контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

3.12.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

3.12.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

3.12.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

3.12.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

3.12.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

3.12.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

3.12.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

3.12.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджету Богданівської сільської ради  застосовується відповідно до вимог пунктів 3.8-3.10 цього розділу.

 

3.13. Індексація нормативної грошової оцінки земель.

3.13.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

3.13.2. Відповідний орган, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується акумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

4.Відповідальність. 

4.1.  Платники місцевих податків несуть відповідальність за неподання,  несвоєчасне подання податкових декларацій(розрахунків) по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету відповідно  до Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), інших законодавчих та нормативно-правових актів.

5.Контроль.

5.1.    Контроль за своєчасністю подання податкових декларацій по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильністю його обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджету здійснює орган державної податкової служби.   

 

 

Секретар ради                                     С.В. Новохацький

 

 

 

 

 

 

 



                                                                       
 

 

 

                                                                    

 

                                                              БОГДАНІВСЬКА    СІЛЬСЬКА  РАДА   

                                                     БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ       

                                               Пятнадцята  чергова   сесія  сільської ради   VII скликання         

 

Р І Ш Е Н Н Я

                                     

 Про внесення змін до рішення №264 від 14.07.2016 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік»

 

      Заслухавши та обговоривши інформацію сільського голови щодо внесення змін до рішення сільської ради  «Про встановлення місцевих зборів і податків на 2017 рік» в розділі І «Податок на нерухоме майно» та приведенні його у відповідність до чинного законодавства, керуючись статтею 143 Конституції України та відповідно до Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, пункту 24 статті 26 та статті 59 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, сесія Богданівської сільської ради

 

ВИРІШИЛА:

 

1. Внести зміни до рішення №264 від 14.07.2016 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік» у розділі І (Податок на нерухоме майно), пункті 1.5 (Ставка податку) підпункті 1.5.2 (ставки податку для фізичних осіб) доповнивши його виразом «та юридичних осіб»

2. Затвердити Положення про встановлення місцевих податків у такому вигляді (додається)

3. Забезпечити направлення копії цього рішення до органу державної фіскальної служби.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на головного бухгалтера сільської ради та постійу комісію з питань планування, бюджету, фінансів і цін (Волченко Д.В.)

 

 

                Сільський голова                                            Ю.М. Бобко

 

 

     село Богданівка

     27.04. 2017 р.

     №550-15-VII

 

Затверджено.

 Рішення Богданівської сільської ради

від 27.04.2017 року № 550-15-VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ

               Розділ I. Податок на нерухоме майно.

 

      Податок на майно складається з:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. транспортний податок;

3. плата за землю.

 

                Загальні  положення.

       Дане  Положення про порядок справляння  податку на  нерухоме  майно, відмінне від земельної  ділянки, на території  Богданівської сільської ради (далі – Положення) розроблено відповідно до  статей 7, 10, 12, 14, 265,  266 Податкового кодексу  України (із змінами та доповненнями) (далі ПДК), пункту 24  частини 1 статті 26  та  чистини 1 статті  59 Закону України «Про місцеве самоврядування в  Україні».

   1.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

               Визначення  термінів.

      Об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачі та  садові  будинки.                                               Об’єкти  житлової нерухомості  поділяються на  такі  типи:

житловий будинок – будівля капітального  типу, споруджена з  дотриманням  вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для  постійного у  ній  проживання.                                                                 Житлові будинки поділяються на  житлові будинки  садибного  типу  та житлові  будинки  квартирного типу  різної  поверховості;

житловий будинок садибного  типу – житловий  будинок,  розташований на  окремій  земельній  ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром  його капітальних зовнішніх стін, і  яка має з основною  частиною будинку одну (або більше) спільну  капітальну  стіну;

квартира – ізольоване помешкання в  житловому  будинку, призначене та придатне для  постійного у  ньому  проживання;

котедж – одно-, півтора поверховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи  тимчасового  проживання з присадибною ділянкою;

кімнати у багатосімейних (комунальних ) квартирах – ізольовані  помешкання в  квартирі, в  якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який  в питаннях нормування  площі забудови, зовнішніх  конструкцій та  інженерного  обладнання не  відповідає нормативам, установленим для  житлових будинків;

дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

       Об’єкти  нежитлової нерухомості:

господарські (присадибні) будівлі – допоміжні нежитлові приміщення – сарай, хлів, гараж, літня кухня, майстерня, вбиральня, погріб, навіс, лазня, котельня, бойлерна, трансформаторна підстанція  тощо.

будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, табори для відпочинку, будинки  відпочинку;

Будівлі  офісні – будівлі фінансового  обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та  адміністративних цілей;

будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті  ринки, павільйони та зали для  ярмарків, МАФ, станції технічного  обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні , бази та  склади підприємств торгівлі й  громадського харчування, будівлі підприємств  побутового  обслуговування;

гаражі – гаражі (наземні й  підземні) та криті автомобільні  стоянки;

будівлі промислові та  склади;

будівлі для публічних виступів (казино, інші  ігорні будинки);

інші будівлі. 

  

     1. 1. Платники податку.

 

1.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

       1.2. Об'єкт оподаткування

1.2.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

1.2.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової  та/або  нежитлової нерухомості, які перебувають у власності  органів  державної влади , органу  місцевого самоврядування, а  також  організацій, створених в  установленому  порядку, що повністю утримуються за рахунок  відповідного державного  бюджету і є неприбутковими (їх  спільній власності);

 б) об'єкти житлової  та/або нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

 в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

 г) об’єкти житлової та/або нежитлової  нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;

 д) об’єкти житлової та/або нежитлової  нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.

е) гуртожитки;

є) нежитлова нерухомість, використовувана  суб’єктами  господарювання малого та середнього бізнесу, які здійснюють свою діяльність у  малих архітектурних  формах (МАФах) і на ринках;

ж) будівлі промисловості, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у  сільськогосподарській діяльності.

з) об’єкти  житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у  власності  громадських організацій інвалідів та  їх підприємств.

                    1.3. База оподаткування

1.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

1.3.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

1.3.3. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

                 1.4. Пільги із сплати податку

1.4.1. База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 120 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

 

                  1.5. Ставка податку

1.5.1. Ставки податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних  та юридичних осіб становить 0,5%розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.

1.5.2 Ставки податку для фізичних та юридичних осіб встановлюється в таких розмірах:

а) для нежитлової нерухомості (господарські (присадибні) будівлі, що  використовується фізичними особами) – 0,00 відсотка розміру  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1  січня звітного (податкового) року.

б) для нежитлової нерухомості, що  використовується суб’єктами господарювання малого та  середнього бізнесу (крім  МАФ) – 0,1 відсотка розміру  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на  1  січня звітного (податкового) року.

                  1. 6. Податковий період

1.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

           1.7. Порядок обчислення суми податку

1.7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.

Обчислена сума податку розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

1.7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

1.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

1.7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об’єктів  оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

1.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком.

1.8.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

1.8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

           1.9. Порядок сплати податку

1.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об’єктів  оподаткування і зараховується до бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

           1.10. Строки сплати податку

1.10.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

2. Транспортний податок.

2.1. Платники податку.

2.1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу є об’єктами оподаткування.

2.2. Об'єкт оподаткування.

2.2.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад:

- для бензинових двигунів - 3000 куб. см;

 

2.3. База оподаткування.

2.3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

 

 

2.4. Ставка податку.

2.4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього розділу.

 

2.5. Податковий період

2.5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

2.6. Порядок обчислення та сплати податку.

2.6.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

2.6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

2.6.3. Компетентні органи, зобов'язані до 1 квітня поточного року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ, зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

2.6.4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

2.6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

2.6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 

2.7. Порядок сплати податку.

2.7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до  бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

2.8. Строки сплати податку.

2.8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

3.Плата за землю.

3.1. Земельний податок.

3.1. Платниками земельного податку є:

3.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

3.1.2. землекористувачі.

           Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу 5.

 

 

 

3.2. База оподаткування.

3.2  Базою оподаткування є:

3.2.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

3.2.2.  площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

3.2.3. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

3.3 Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження).

 3.3.1.Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

3.3.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до пункту 3. 4.

 

3.4. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

3.4.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 1 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

3.4.2. Ставка податку на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), що розташовані на території села Богданівка  Броварського району Київської області, а саме:

  С. Богданівка

- зона № 1-5 – 3,82 грн. за одну соту;

- зона № 6 – 4,69 грн. за одну соту;

- зона № 7 – 5,48 грн. за одну соту;

- зона № 8 – 3,82 грн. за одну соту.

- зона №9 – 5,48 грн. за одну соту.

 

  С. Залісся

- зона №6 – 4,53 грн. за одну соту.

 

 

3.4.3. Ставка  податку  на земельні ділянки для  ведення особистого селянського господарства, що розташовані  в межах населеного пункту Богданівка та Залісся-  1,20грн.  за  одну соту  га.

3.4.4. Ставка  податку  на земельні ділянки для  ведення особистого селянського господарства, що розташовані за межами населеного пункту Богданівка та Залісся  - 1,20грн.  за  одну соту  га.

 

3.4.5. Ставка податку на  земельні ділянки  для  ведення  індивідуального  садівництва – 13,31грн. за  одну  соту  га., та для садових товариств в розмірі 0,03 відсотка від вартості грошової оцінки

3.4.6. Ставка податку  на  земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) – 3%. від нормативно –грошової оцінки.

3.4.7. Ставка податку  на  земельні ділянки  для  ведення  сільськогосподарського товарного виробництва, які  не  перебувають в  оренді на території сіл Богданівка та Залісся – 26,64 грн.  за 1 га  земельної частки (паю).

3.4.8. Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено - 4 відсотки від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі області.

3.4.9. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту (під об’єктами)  -  4 відсотки від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі області.

                       3.5. Пільги щодо сплати земельного податку.

3.5.1 Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.     

.Від сплати земельного податку  звільняються:

3.5.1.1. Інваліди   першої і другої групи;

3.5.1.2. Фізичні особи, які  виховують трьох і  більше дітей віком  до 18 років;

3.5.1.3.  Пенсіонери (за  віком);

3.5.1.4.  Ветерани  війни та особи, на  яких поширюється дія Закону України «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту»;

3.5.1.5. Фізичні  особи, визнані  законом особами, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3.5.1.6. Почесні громадяни села Богданівка.

3.5.2 Звільнення від  сплати податку за земельні ділянки, передбачене для  відповідної категорії фізичних осіб пунктом 3.5.1. поширюються на одну земельну ділянку за кожним видом використання у  межах граничних норм:

3.5.3. Для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш  як   2 гектари;

3.5.4. Для будівництва та  обслуговування  житлового будинку, господарських будівель і  споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,25 гектарів;

3.5.5.. Для  індивідуального  дачного будівництва – не більш як 0,10 гектарів;

3.5.6 Для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01гектарів;

3.5.7. Для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектарів.

3.5.8 Від сплати податку звільняються на  період  дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та  земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

 

   

   3.5. 2. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних  осіб.

Від сплати земельного податку звільняються:

3.5.2.1. Заповідники, у  тому  числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім  мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні  сади, дендрологічні і  зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні  урочища та  парки-пам’ятки садово-паркового  мистецтва;

3.5.2.2. Дослідні господарства  науково-дослідних установ і  навчальних закладів сільськогосподарського профілю та  професійно-технічних училищ;

3.5.2.3. Органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, органи  прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані  санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові  формування, утворені відповідно до Законів  України, Збройні  Сили України та  Державна прикордонна служба України, які  повністю утримуються за рахунок коштів державного та  місцевих бюджетів.

3.5.2.4. Дитячі санаторно-курортні та  оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у  тому  числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться  на  балансі підприємств, установ та організацій;

3.5.2.5. Релігійні  організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому  законом порядку, за земельні  ділянки, надані для будівництва  і  обслуговування  культових та  інших  будівель, необхідних для забезпечення  їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання  прибутків;

3.5.2.6. Санаторно-курортні та  оздоровчі заклади  громадських організацій інвалідів, реабілітаційні  установи  громадських організацій  інвалідів;

3.2.5.7. Громадські  організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та  спілками громадських організацій інвалідів і є їх повністю власністю, де протягом попереднього календарного місяця  кількість інвалідів, які мають та  основне місце роботи,              становить не менше як 50 відсотків середньооблікової чисельності  штатних працівників облікового  складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів              становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми  загальних витрат на  оплату праці.

         Зазначені підприємства та  організації громадських організацій        інвалідів  мають право застосовувати  цю пільгу на наявності дозволу на право користування  такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України».

         У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські  організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити  суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням  інфляції, а також штрафні  санкції згідно  із законодавством.

3.2.5.8. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і  джерел фінансування, заклади  культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

3.2.5.9. Підприємства, установи, організації, громадські  організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому  числі аероклуби та  авіаційно-спортивні  клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на  яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення  всеукраїнських, міжнародних змагань та  навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та  підготовки спортивного резерву, бази  олімпійської та  параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується  Кабінетом Міністрів України;

3.5.2.10. Платник  фіксованого  сільськогосподарського податку за  земельні ділянки, які використовуються  для  ведення сільськогосподарського  товаровиробництва;

3.5.2.11. Новостворені фермерські господарства протягом  трьох років.

3.5.2.12. Підприємства, установи та організації, що належать до комунальної власності  Семиполківської територіальної громади.

3.6. Особливості застосування пільгового  оподаткування плати за  землю.

3.6.1. Сільська рада може встановлювати додаткові пільги щодо земельного податку, що сплачується на  відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення  суми земельного податку лише за рахунок  коштів, що зараховується до місцевого бюджету.

         Сільська рада до 1  лютого поточного року надає відповідному  контролюючому органу за  місцем знаходження земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі  сплати  земельного податку  юридичним та/або фізичним  особам.

         Нові  зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у  якому відбулися зазначені зміни.

3.6.2. Якщо право на  пільгу у  платника виникає протягом  року, то він звільняється від  сплати податку починаючи з місяця, що настає за  місяцем, у  якому виникло це  право. У разі втрати права на  пільгу протягом  року податок сплачується  починаючи з місяця, що настає за  місяцем, у  якому втрачено це  право.

3.6.3.  Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду  земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

        Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам не залежно від форм власності і  джерел фінансування.

3.7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Не сплачується податок за:

3.7.1. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

3.7.2.земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

3.8. Особливості оподаткування платою за землю

3.8.1. Богданівська сільська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на території  Богданівської сільської ради.

Богданівська  сільська рада  до 25 грудня року, що передує звітному,подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та  наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

3.9. Податковий період для плати за землю.

3.9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

3.9.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттямправа власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). 

 

3.10. Порядок обчислення плати за землю.

3.10.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.11. Строк сплати плати за землю.

3.11.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

3.11.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

3.11.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

3.11.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

3.11.5.Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня врученняподаткового повідомлення-рішення.

3.11.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

3.11.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

 

3.11.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. 

 

3.12.Орендна плата.

 

3.12.1 Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства..

Богданівська  сільська  рада, яка укладаює договори оренди землі, до 1 лютого подає контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформує контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

3.12.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

3.12.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

3.12.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

3.12.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

3.12.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

3.12.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

3.12.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

3.12.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджету Богданівської сільської ради  застосовується відповідно до вимог пунктів 3.8-3.10 цього розділу.

 

3.13. Індексація нормативної грошової оцінки земель.

3.13.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

3.13.2. Відповідний орган, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується акумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

4.Відповідальність.                                                                

 4.1.  Платники місцевих податків несуть відповідальність за неподання,  несвоєчасне подання податкових декларацій(розрахунків) по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету відповідно  до Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), інших законодавчих та нормативно-правових актів.

5.Контроль.                                      

 

5.1.    Контроль за своєчасністю подання податкових декларацій по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильністю його обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджету здійснює орган державної податкової служби.   

 

 

Секретар ради                                     С.В. Новохацький

 

 

 

 

 

 

Богданівська сільська рада

Броварського району Київської області

­­­­­восьма  сесія VII скликання

Р І Ш Е Н Н Я   

                       

«Про встановлення місцевих податків на 2017  рік».

                 Розглянувши питання щодо встановлення місцевих зборів і податків, керуючись статтею 143 Конституції України та відповідно до Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, пункту 24 статті 26 та статті 59 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, сесія Богданівської сільської ради

 

 В И Р І Ш Л А:

          1. Встановити місцеві податки :                                                                                  - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;  

- транспортний  податок;

- плата за землю.                                     

          2. Затвердити Положення  про встановлення місцевих податків (додаток  1).

         3. Дане  рішення  набуває  чинності з 01 січня 2017 року.

          4. Забезпечити направлення копії цього рішення до органу державної податкової служби.

          5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на головного бухгалтера сільської ради  та постійну комісію   з питань планування, бюджету, фінансів та цін.  

    

 

 

В.о сільського голови                                    С.В. Новохацький

 

 

 

Село Богданівка

14.07.2016 р.

Рішення №264

восьма сесія VІІскликання

 

 

 

 

Затверджено.

 Рішення Богданівської сільської ради

від 14.07.2016 року № 264-8-VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ

               Розділ I. Податок на нерухоме майно.

 

      Податок на майно складається з:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. транспортний податок;

3. плата за землю.

 

                Загальні  положення.

       Дане  Положення про порядок справляння  податку на  нерухоме  майно, відмінне від земельної  ділянки, на території  Богданівської сільської ради (далі – Положення) розроблено відповідно до  статей 7, 10, 12, 14, 265,  266 Податкового кодексу  України (із змінами та доповненнями) (далі ПДК), пункту 24  частини 1 статті 26  та  чистини 1 статті  59 Закону України «Про місцеве самоврядування в  Україні».

   1.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

               Визначення  термінів.

      Об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачі та  садові  будинки.                                               Об’єкти  житлової нерухомості  поділяються на  такі  типи:

житловий будинок – будівля капітального  типу, споруджена з  дотриманням  вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для  постійного у  ній  проживання.                                                                 Житлові будинки поділяються на  житлові будинки  садибного  типу  та житлові  будинки  квартирного типу  різної  поверховості;

житловий будинок садибного  типу – житловий  будинок,  розташований на  окремій  земельній  ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром  його капітальних зовнішніх стін, і  яка має з основною  частиною будинку одну (або більше) спільну  капітальну  стіну;

квартира – ізольоване помешкання в  житловому  будинку, призначене та придатне для  постійного у  ньому  проживання;

котедж – одно-, півтора поверховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи  тимчасового  проживання з присадибною ділянкою;

кімнати у багатосімейних (комунальних ) квартирах – ізольовані  помешкання в  квартирі, в  якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який  в питаннях нормування  площі забудови, зовнішніх  конструкцій та  інженерного  обладнання не  відповідає нормативам, установленим для  житлових будинків;

дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

       Об’єкти  нежитлової нерухомості:

господарські (присадибні) будівлі – допоміжні нежитлові приміщення – сарай, хлів, гараж, літня кухня, майстерня, вбиральня, погріб, навіс, лазня, котельня, бойлерна, трансформаторна підстанція  тощо.

будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, табори для відпочинку, будинки  відпочинку;

Будівлі  офісні – будівлі фінансового  обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та  адміністративних цілей;

будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті  ринки, павільйони та зали для  ярмарків, МАФ, станції технічного  обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні , бази та  склади підприємств торгівлі й  громадського харчування, будівлі підприємств  побутового  обслуговування;

гаражі – гаражі (наземні й  підземні) та криті автомобільні  стоянки;

будівлі промислові та  склади;

будівлі для публічних виступів (казино, інші  ігорні будинки);

інші будівлі. 

  

     1. 1. Платники податку.

 

1.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

       1.2. Об'єкт оподаткування

1.2.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

1.2.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової  та/або  нежитлової нерухомості, які перебувають у власності  органів  державної влади , органу  місцевого самоврядування, а  також  організацій, створених в  установленому  порядку, що повністю утримуються за рахунок  відповідного державного  бюджету і є неприбутковими (їх  спільній власності);

 б) об'єкти житлової  та/або нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

 в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

 г) об’єкти житлової та/або нежитлової  нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;

 д) об’єкти житлової та/або нежитлової  нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.

е) гуртожитки;

є) нежитлова нерухомість, використовувана  суб’єктами  господарювання малого та середнього бізнесу, які здійснюють свою діяльність у  малих архітектурних  формах (МАФах) і на ринках;

ж) будівлі промисловості, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у  сільськогосподарській діяльності.

з) об’єкти  житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у  власності  громадських організацій інвалідів та  їх підприємств.

                    1.3. База оподаткування

1.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

1.3.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

1.3.3. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

                 1.4. Пільги із сплати податку

1.4.1. База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 120 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

 

                  1.5. Ставка податку

1.5.1. Ставки податку для обєктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних  та юридичних осіб становить 0,5%розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.

1.5.2 Ставки податку для фізичних осіб встановлюється в таких розмірах:

а) для нежитлової нерухомості (господарські (присадибні) будівлі, що  використовується фізичними особами) – 0,00 відсотка розміру  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1  січня звітного (податкового) року.

б) для нежитлової нерухомості, що  використовується суб’єктами господарювання малого та  середнього бізнесу (крім  МАФ) – 0,1 відсотка розміру  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на  1  січня звітного (податкового) року.

                  1. 6. Податковий період

1.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

           1.7. Порядок обчислення суми податку

1.7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.

Обчислена сума податку розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

1.7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

1.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

1.7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об’єктів  оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

1.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком.

1.8.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

1.8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

           1.9. Порядок сплати податку

1.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об’єктів  оподаткування і зараховується до бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

           1.10. Строки сплати податку

1.10.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

2. Транспортний податок.

2.1. Платники податку.

2.1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу є об’єктами оподаткування.

2.2. Об'єкт оподаткування.

2.2.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад:

- для бензинових двигунів - 3000 куб. см;

 

2.3. База оподаткування.

2.3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

 

 

2.4. Ставка податку.

2.4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього розділу.

 

2.5. Податковий період

2.5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

2.6. Порядок обчислення та сплати податку.

2.6.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

2.6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

2.6.3. Компетентні органи, зобов'язані до 1 квітня поточного року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ, зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

2.6.4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

2.6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

2.6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 

2.7. Порядок сплати податку.

2.7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до  бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

2.8. Строки сплати податку.

2.8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

3.Плата за землю.

3.1. Земельний податок.

3.1. Платниками земельного податку є:

3.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

3.1.2. землекористувачі.

           Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу 5.

 

 

 

3.2. База оподаткування.

3.2  Базою оподаткування є:

3.2.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

3.2.2.  площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

3.2.3. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

3.3 Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження).

 3.3.1.Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

3.3.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до пункту 3. 4.

 

3.4. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

3.4.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 1 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

3.4.2. Ставка податку на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), що розташовані на території села Богданівка  Броварського району Київської області, а саме:

  С. Богданівка

- зона № 1-5 – 3,82 грн. за одну соту;

- зона № 6 – 4,69 грн. за одну соту;

- зона № 7 – 5,48 грн. за одну соту;

- зона № 8 – 3,82 грн. за одну соту.

- зона №9 – 5,48 грн. за одну соту.

 

  С. Залісся

- зона №6 – 4,53 грн. за одну соту.

 

 

3.4.3. Ставка  податку  на земельні ділянки для  ведення особистого селянського господарства, що розташовані  в межах населеного пункту Богданівка та Залісся-  1,20грн.  за  одну соту  га.

3.4.4. Ставка  податку  на земельні ділянки для  ведення особистого селянського господарства, що розташовані за межами населеного пункту Богданівка та Залісся  - 1,20грн.  за  одну соту  га.

 

3.4.5. Ставка податку на  земельні ділянки  для  ведення  індивідуального  садівництва – 13,31грн. за  одну  соту  га., та для садових товариств в розмірі 0,03 відсотка від вартості грошової оцінки

3.4.6. Ставка податку  на  земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) – 3%. від нормативно –грошової оцінки.

3.4.7. Ставка податку  на  земельні ділянки  для  ведення  сільськогосподарського товарного виробництва, які  не  перебувають в  оренді на території сіл Богданівка та Залісся – 26,64 грн.  за 1 га  земельної частки (паю).

3.4.8. Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено - 4 відсотки від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі області.

3.4.9. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту (під об’єктами)  -  4 відсотки від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі області.

                       3.5. Пільги щодо сплати земельного податку.

3.5.1 Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.     

.Від сплати земельного податку  звільняються:

3.5.1.1. Інваліди   першої і другої групи;

3.5.1.2. Фізичні особи, які  виховують трьох і  більше дітей віком  до 18 років;

3.5.1.3.  Пенсіонери (за  віком);

3.5.1.4.  Ветерани  війни та особи, на  яких поширюється дія Закону України «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту»;

3.5.1.5. Фізичні  особи, визнані  законом особами, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3.5.1.6. Почесні громадяни села Богданівка.

3.5.2 Звільнення від  сплати податку за земельні ділянки, передбачене для  відповідної категорії фізичних осіб пунктом 3.5.1. поширюються на одну земельну ділянку за кожним видом використання у  межах граничних норм:

3.5.3. Для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш  як   2 гектари;

3.5.4. Для будівництва та  обслуговування  житлового будинку, господарських будівель і  споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,25 гектарів;

3.5.5.. Для  індивідуального  дачного будівництва – не більш як 0,10 гектарів;

3.5.6 Для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01гектарів;

3.5.7. Для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектарів.

3.5.8 Від сплати податку звільняються на  період  дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та  земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

 

   

   3.5. 2. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних  осіб.

Від сплати земельного податку звільняються:

3.5.2.1. Заповідники, у  тому  числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім  мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні  сади, дендрологічні і  зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні  урочища та  парки-пам’ятки садово-паркового  мистецтва;

3.5.2.2. Дослідні господарства  науково-дослідних установ і  навчальних закладів сільськогосподарського профілю та  професійно-технічних училищ;

3.5.2.3. Органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, органи  прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані  санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові  формування, утворені відповідно до Законів  України, Збройні  Сили України та  Державна прикордонна служба України, які  повністю утримуються за рахунок коштів державного та  місцевих бюджетів.

3.5.2.4. Дитячі санаторно-курортні та  оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у  тому  числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться  на  балансі підприємств, установ та організацій;

3.5.2.5. Релігійні  організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому  законом порядку, за земельні  ділянки, надані для будівництва  і  обслуговування  культових та  інших  будівель, необхідних для забезпечення  їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання  прибутків;

3.5.2.6. Санаторно-курортні та  оздоровчі заклади  громадських організацій інвалідів, реабілітаційні  установи  громадських організацій  інвалідів;

3.2.5.7. Громадські  організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та  спілками громадських організацій інвалідів і є їх повністю власністю, де протягом попереднього календарного місяця  кількість інвалідів, які мають та  основне місце роботи,              становить не менше як 50 відсотків середньооблікової чисельності  штатних працівників облікового  складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів              становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми  загальних витрат на  оплату праці.

         Зазначені підприємства та  організації громадських організацій        інвалідів  мають право застосовувати  цю пільгу на наявності дозволу на право користування  такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України».

         У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські  організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити  суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням  інфляції, а також штрафні  санкції згідно  із законодавством.

3.2.5.8. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і  джерел фінансування, заклади  культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

3.2.5.9. Підприємства, установи, організації, громадські  організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому  числі аероклуби та  авіаційно-спортивні  клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на  яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення  всеукраїнських, міжнародних змагань та  навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та  підготовки спортивного резерву, бази  олімпійської та  параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується  Кабінетом Міністрів України;

3.5.2.10. Платник  фіксованого  сільськогосподарського податку за  земельні ділянки, які використовуються  для  ведення сільськогосподарського  товаровиробництва;

3.5.2.11. Новостворені фермерські господарства протягом  трьох років.

3.5.2.12. Підприємства, установи та організації, що належать до комунальної власності  Семиполківської територіальної громади.

3.6. Особливості застосування пільгового  оподаткування плати за  землю.

3.6.1. Сільська рада може встановлювати додаткові пільги щодо земельного податку, що сплачується на  відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення  суми земельного податку лише за рахунок  коштів, що зараховується до місцевого бюджету.

         Сільська рада до 1  лютого поточного року надає відповідному  контролюючому органу за  місцем знаходження земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі  сплати  земельного податку  юридичним та/або фізичним  особам.

         Нові  зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у  якому відбулися зазначені зміни.

3.6.2. Якщо право на  пільгу у  платника виникає протягом  року, то він звільняється від  сплати податку починаючи з місяця, що настає за  місяцем, у  якому виникло це  право. У разі втрати права на  пільгу протягом  року податок сплачується  починаючи з місяця, що настає за  місяцем, у  якому втрачено це  право.

3.6.3.  Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду  земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

        Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам не залежно від форм власності і  джерел фінансування.

3.7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Не сплачується податок за:

3.7.1. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

3.7.2.земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

3.8. Особливості оподаткування платою за землю

3.8.1. Богданівська сільська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на території  Богданівської сільської ради.

Богданівська  сільська рада  до 25 грудня року, що передує звітному,подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та  наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

3.9. Податковий період для плати за землю.

3.9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

3.9.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттямправа власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). 

 

3.10. Порядок обчислення плати за землю.

3.10.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.11. Строк сплати плати за землю.

3.11.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

3.11.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

3.11.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

3.11.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

3.11.5.Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня врученняподаткового повідомлення-рішення.

3.11.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

3.11.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

 

3.11.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. 

 

3.12.Орендна плата.

 

3.12.1 Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства..

Богданівська  сільська  рада, яка укладаює договори оренди землі, до 1 лютого подає контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформує контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

3.12.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

3.12.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

3.12.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

3.12.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

3.12.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

3.12.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

3.12.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

3.12.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджету Богданівської сільської ради  застосовується відповідно до вимог пунктів 3.8-3.10 цього розділу.

 

3.13. Індексація нормативної грошової оцінки земель.

3.13.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

3.13.2. Відповідний орган, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується акумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

4.Відповідальність.                                                                

 4.1.  Платники місцевих податків несуть відповідальність за неподання,  несвоєчасне подання податкових декларацій(розрахунків) по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету відповідно  до Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), інших законодавчих та нормативно-правових актів.

5.Контроль.                                      

 

5.1.    Контроль за своєчасністю подання податкових декларацій по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильністю його обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджету здійснює орган державної податкової служби.   

 

 

Секретар ради                                     С.В. Новохацький

 

 

 

 

 

 

ĉ
kolunin kolunin,
16 квіт. 2018 р., 01:41
Comments